Баяни

Баян: історія походження інструмента

Музиканти часто називають баян міні-оркестром. Він може вести соло, додавати різні варіації до провідної партії й акомпанувати собі лівою клавіатурою. Багато хто вважає його істинно російським народним інструментом, проте свою історію він веде від німецьких ручних, зокрема діатонічних, гармонік з кінця дев'ятнадцятого століття. Баварські майстри (особливо Г. Мірвальд) істотно поліпшили конструкцію, і вже у двадцятому столітті інструмент стали виробляти в Росії. Назва "баян" з'явилася саме в цій країні за ім'ям давньоруського оповідача БОяна, персонажа літопису "Слова о полку Ігоревім".

Документально слово було зафіксовано в "Прейскуранті інструментів" на початку двадцятого століття (автор П. А. Розмислов). Нововведенням у виробництві стала так звана "московська розкладка" (над нею працювали Ф. М. Захаров, П. П. Ватутін) і валиковий механізм замість пристрою з гнутих важелів. Така конструкція стала стандартною і використовується до наших днів. Права клавіатура була 3-х-рядна з чотирихоктавним діапазоном. Ліва спершу давала тризвуки лише в мажорній тональності, поступово до неї додали мінорні й суттєво розширили звукоряд. Трохи змінив таку розкладку майстер із Санкт-Петербурга Петро Стерлігов. Він додав частину кнопок праворуч. Цей допоміжний ряд отримав назву петербурзької розкладки. На такому інструменті грав чудовий баяніст, педагог і конструктор інструментів Я.Ф.Орланський-Титаренко. Він же вперше став використовувати це найменування на своїх концертних плакатах.

П. Е. Стерлігову належить також конструкція першого п'ятирядного баяна з двома рядами клавіш із правого боку. Після нього такі інструменти стали виготовляти й інші фахівці: В. Самсонов, брати Генералови тощо. На сьогоднішній день в Росії найкращими фабриками з виробництва вважаються московська і тульська. За кордоном - це бренди "Roland", "Hohner" і "Weltmeister".

Конструкція баяна

За давньою традицією баяни збирають ручним способом, у зв'язку з цим якість дуже сильно залежить від виробника, його контролю над виробництвом і матеріалів конструкції. Російські інструменти часто важчі за імпортні, оскільки язички і планки роблять переважно з алюмінію, а сам баян з ялинової основи. У деяких моделях планки ставлять з титану, що зменшує його вагу і додає міцності.

Звичайнісінька трирядна модель з готовими акордами влаштована таким чином. Дерев'яний корпус у вигляді коробки складається з двох частин, які з'єднані хутром. У напівкорпусі є деки, на них кріпляться резонатори з планками. Назовні виведені клапани та клавіатура. Планка клавіш праворуч називається грифом, є клавіші і з іншого боку напівкорпуса. Зверху конструкція накривається особливими ґратчастими кришками. Усередині вони проклеюються спеціальною тонкою тканиною-фільтром. Вона оберігає голоси від пилу. Зліва кріпиться невеликий ремінь для руки, яка не тільки грає на клавіатурі, а й нагнітає повітря шляхом стискання хутра. Праворуч кріпляться два ремені, їхнє завдання - притримувати інструмент під час музикування і звільнити руку від непотрібних зусиль. Мехами називають тканинну зовні коробку з чотирма гранями (гофра). Їх клеять до маленьких вузьких рамок з дерева, які прикріплюються до каркаса за допомогою гачків і шпильок.

По кутах на місці згину - додаються смужки з ніжної шкіри оленя, а вгорі для надійності приєднуються додаткові куточки з металу. Сама основа збирається з тонких дерев'яних дощечок. Від роз'єднань і різних дефектів оберігають металопластинки. Баянні деки - це не пристрій резонатора, а діафрагма без проникнення повітря, тобто перегородка. У деці свердлять дірочки і перекривають їх кнопками. Поява звуку - це коливання мініатюрного вібратрона зі сталі за допомогою повітря. Щілинні прорізи робляться в планках, які складаються з невеликих нержавіючих сталевих пластин і бувають різаними і ні. Їх важливо надійно прикріпити біля голосникових щілин. Розмір язичка і щілин залежать від видобутого звукоряду. Чим він менший - тим вищий звук. Для обважнення голосу і появи басових тонів до язичків припаюють маленькі пластинки з міді. Язички-голоси встановлюються з двох боків планки. Вони видають звук під час руху хутра. Скорочує витрату повітря під час інтонування прикріплена смужка лайки над щілиною з протилежного боку від язичка. Парні голоси на планці розташовані навпроти городушки - маленького резонатора.

Тональність баяна

Тон інструмента відповідає окремій планці. Якщо їх дві - то й дві городушки з чотирма голосами при розтягуванні та при стисканні. Городушки - це ще й резонатори. Внизу є дірочки для виходу повітря, вони відповідають таким самим дірочкам у деці. Клапани роблять із дерев'яних пластинок, внизу яких клеять смужки легкої лайки, а вгорі - поводок із дроту. Кнопки праворуч схожі на важелі, вони покриваються целулоїдними ґудзиками. До деки кнопки щільно притиснуті пружинками. Гриф баяна складається з п'ятдесят двох клавіш. Ексклюзивні моделі можуть мати п'ятдесят вісім, шістдесят одну і навіть шістдесят чотири клавіші. Діапазон класичного варіанту трохи відрізняється на від ексклюзивного.

Пристрій лівосторонньої частини не простіший. Бас має октавне потроєння та почетверення і потребує спеціального влаштування вібратронів та пластинок. Механіка кнопок має бути дуже вибаглива у виборі різних тризвуків. Зліва в шість рядів розташовуються сто двадцять кнопок. Під кнопками басів на резонаторах розташовані 4 пластинки. Кожну відрізняє свій лад. Це октавне посилення басових голосів надає звуку щільності та насиченості. Планки складаються з 20-ти пар голосів у стандартному порядку. Клавіатура акордів теж химерна, але керує тільки одним вібратроном. Він має вигляд двох суцільних голосникових планок. На них з обох боків розташовано по 12 пар голосів. Усі кнопки з'єднані з валиками особливими повідками. Для кожного тону йде окремий механізм з кількома стрижнями.

Лівостороння частина представлена у вигляді 6-ти рядів з двадцятьма вертикально розташованими кнопками. Починаючи від хутра йдуть кілька басових, наступні - це акорди. Додаткові баси розташовані біля краю, основні - за ними, великі мажорні тризвуки - в середині, малі мінорні - в четвертому ряду, домінантсептаккорди займають п'ятий ряд, а шостий представлений зменшеними септакордами. "Чисті тони" - це 7 білих рядів у середині. Під білими розташовані п'ять чорних рядів, ці баси беруть бемолі. Над білими клавішами теж є п'ять рядів із чорних кнопок, ці баси з дієзами. Чорні клавіші внизу і вгорі рівні енгармонічно, тобто однаково звучать. Також є два дублюючі ряди білих кнопок знизу зверху. Таке дублювання необхідне для зручності музиканта при виконанні віртуозних пасажів у різних тональностях без додаткових ривків від низу до верху та від верху до низу.

Види баянів

Нинішній класичний баян - це інструмент із 3-х або 5-ти-рядною клавіатурою праворуч. Одна рука веде хроматичний звукоряд, а інша - акомпанемент. 3-х-рядний підійде для новачків, а п'ятирядний, з дублюючою допоміжною клавіатурою, для професіоналів. Деякі учнівські та оркестрові моделі мають клавіатуру тільки з одного боку, частіше праворуч.

Одна від одної вони відрізняються діапазоном і тембром (від сопранового регістра до басового). Є баяни зі зворотною клавіатурою (акомпануюча справа, а мелодійна - зліва). Виробляють інструменти з європейською розкладкою, так звані "кнопкові акордеони", темброві баяни, що імітують звуки дерев'яних і мідних духових. Новинка нашого часу - цифрові моделі, де нові технології монтуються у звичайний корпус.

Відомі баяністи

Кожен видатний баяніст має свою неповторну манеру виконання, свій творчий почерк, що розкриває яскраву індивідуальність. Засновником російської хроматичної гармоніки був Микола Бєлобородов, перший сольний концерт дав Павло Гвоздьов, звання народний артист СРСР вперше удостоївся Юрій Козаков. Таку новинку, як електронний баян, спершу опанував Анатолій Бєляєв, а потім уже й інші. Переможцем міжнародного конкурсу баяністів "Дні гармоніки" в німецькому місті Клінгенталь став В'ячеслав Галкін, "Кубок Світу" міжнародного конкурсу акордіоністів і баяністів 1968 року виграв Юрій Вострелов.

В Україні найкращим до сьогоднішнього дня є народний артист, лауреат міжнародних конкурсів, професор Національної Музичної Академії України ім. П.І. Чайковського Володимир Володимирович Галкін. П.І. Чайковського Володимир Бесфамільнов. В ансамблевій практиці відомі Уральське тріо баяністів (Іван Шепельський, Анатолій Хижняк, Микола Худяков), Квартет Баяністів Миколи Різоля, Раїса і Марія Білецькі. Усі музиканти з успіхом гастролювали впродовж своєї діяльності по всьому світу і зробили свій внесок в історію розвитку баянного виконавства.

Як вибрати баян?

Робити покупку такого серйозного інструменту найкраще в спеціалізованому магазині. Такому, наприклад, як "Саундмастер". Ви можете бути впевнені в його справності, гарантія теж буде. Слід враховувати, що навчання з юного віку набагато простіше, але може знадобитися кілька інструментів, поки дитина буде рости. Під час огляду треба звернути увагу, чи немає поломки резонаторних колодок, ушкоджень, порушення герметичності хутра, проблем з механікою і руйнування воскових з'єднань навколо голосів. Сирість згубна для всіх музичних інструментів, вона вражає їх зсередини, внаслідок чого відбувається корозія металевих елементів. Це завжди відбивається на якості відтворюваної мелодії.

Де купити баян у Києві та Україні?

Завдяки появі інтернет-магазинів, наприклад soundmaster.ua, стало можливим отримати безкоштовну консультацію при виборі якісного інструменту прямо з дому. Зателефонуйте за телефонами (044) 520-51-85, (050) 450-30-01, (067) 507-55-66 (093), (093) 170-12-13, наші консультанти грамотно зорієнтують, на що слід звернути увагу під час купівлі, і запропонують найкращий варіант співвідношення ціна/якість.

Ми працюємо на ринку музичних інструментів більше десяти років і знаємо всі кращі бренди і моделі. Якість і оперативність опрацювання замовлень, найкращі цінові пропозиції, різні варіанти оплати, гарантія післяпродажного обслуговування, можливість доставки по всій території України - ось лише деякі плюси роботи з нашою командою.